відблиск

відблиск
-у, ч.
1) Сяяння відбитого світла; відсвіт на якій-небудь поверхні. || Відтінок якогось кольору; полиск.
2) перен. Відбиття якихось переживань, почуттів і т. ін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "відблиск" в других словарях:

  • відблиск — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • відблиск — [в’і/дблиеск] ку, м. (ў) ку, мн. кие, к іў …   Орфоепічний словник української мови

  • відблиск — (сяяння відбитого світла на якій н. поверхні), відлиск, відсвіт, полиск, проміття Пор. блиск 1) …   Словник синонімів української мови

  • одб... — див. відб...; напр.: одбавля/ти, о/дблиск, одбрині/ти, одбува/ння і т. ін. див. відбавляти, відблиск, відбриніти, відбування і т. ін …   Український тлумачний словник

  • блискавиця — і, ж. 1) Те саме, що блискавка 1). 2) Короткий спалах вночі на обрії без грому – відблиск далекої блискавки; зірниця …   Український тлумачний словник

  • блік — у, ч. 1) Відблиск світла; світлова пляма на темному тлі. 2) Зливок срібла, що містить 2 7% свинцю (блікове срібло) …   Український тлумачний словник

  • вилиск — у, ч. Відблиск, полиск, що відсвічує на чому небудь. || Додатковий колір, відлив …   Український тлумачний словник

  • відблискувати — ує, недок. Давати відблиск; відсвічувати …   Український тлумачний словник

  • відливати — а/ю, а/єш, недок., відли/ти, діллю/, діллє/ш; мин. ч. відли/в, лила/, лило/; рідко віділля/ти, ллю/, ллє/ш, док. 1) перех. Виливати частину рідини з якої небудь посудини. 2) перех. Вичерпувати, вивільняючи що небудь від води. 3) неперех.… …   Український тлумачний словник

  • відлиск — у, ч. Те саме, що відблиск 1) …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»